Модель готичного світу зображує кулю, розділену вертикальною лінією. Ця лінія – лімес – межа. Вона відокремлює готичний світ від реального світу. Проте готичний світ колонізує цю межу. Це означає, що коли ми перебуваємо у відносинах зі світом духів, привидів, померлих – ми вже зазнали дотику цим світом.
Глядачі, які переглянуть „Польську готику”, отримають ініціацію: вони потраплять в місця, існування яких на щодень у нас уникає: моменти, які ми не можемо помітити: півпаузи між подихами, у тишу прямо після пісень. Там мертве живе, а живе мертве. Сумне веселе, а веселе сумне. Дух, якого збудить героїня, може залишитися з вами назавжди – хоча б як пісня. Пісень там, до речі, багато, вони виконують функцію переробки реальності, бувають гімнами бідності, піснями про емансипацію, протестами, але й ретро-піснями, які можна було почути у вже історичному кабаре.
Мистецтво переоцінює поняття старіння, розглядає доросліше тілесність та поп-культурні стереотипи, пов’язані з польським похованням. Усі ми потанцюємо у цьому танці: рівність тут не лише постулативна, не тільки міжрасова. Якщо речі також помирають – вони також можуть воскреснути. Після льодильника-Лазаря можна очікувати лише претензій, після Луланого Дитини у ролі хору – міцкевичівських пророцтв. Чи кожен старший багатій нагадує Логана Роя? Чи кожний заможний літній чоловік – Король Лір? Старість багатої особи відрізняється від старості бідної особи. Старість чоловіка в західній культурі інша, ніж старість жінки.
Фунеральна естетика кемп дозволяє бал, на якому сміття, дешеве стилювання, речі та люди „другого сорту” отримують точкове світло. Це вони організовують цей прийом. Усі інші – також померлі – це людський сміття, а людський сміття – позакласовий і може сприяти революції. Глядач, який стане обличчям до обличчя з людським сміттям, може плакати, може сміятися. Але він повинен пам’ятати: готичний світ колонізує межу між „ними” та „нами”. Ми вже зазнали дотику. Ми вже співаємо ті самі пісні.

Постановка бере участь у 30-му Всенародному Конкурсі на Постановку Польського Сучасного Мистецтва.

АКТЕРСЬКИЙ СКЛАД

Мартину Майхер

(гості)

Зофія Дембська

Пауліна Шатковська

Ян Стасичак

/Шимон Майкжак

Марчін Верон

Бартломєй Ясяк

(гості)

МУЗИКА

Береніка Войнар,

Магдалена Гавлінська

ХОРЕОГРАФІЯ

Зузанна Табіш

ПРОЕКЦІЇ

Мацей Процьков

СЦЕНОГРАФІЯ

Михал Яґодзінський

РЕЖИСУРА ЗВУКУ

Сара Агаціньска

ПРЕМ’ЄРА

9 грудня 2023 року

Проект реалізований Фондом ART JTM та спільно фінансується за рахунок коштів міста Вроцлав – www.wroclaw.pl